Defence24.pl: Андрій, де вас застав початок російського вторгнення?
Андрій, український солдат: На момент нападу росіян я з родиною перебував під Києвом. Як тільки почали падати ракети, я зрозумів, що зграя Саурона-путіна атакує мою країну. Я знав, що робити, хоча був ослаблений після важкої хвороби.
Defence24.pl: В армію пішов?
Так, до військового штабу. Нас було багато. Річка людей. Прийшли ще та ще. Ті, що мають військовий досвід, і ті, що не мають.
Defence24.pl: Куди вас призначили?
Багато хлопців залишилися в Києві, вони опинилися в військах, які захищали столицю. Мене зарахували до 30-ї механізованої бригади ім. Князя Костянтянтина Острозького (гетьман Великого князівства Литовського, полководець у битві під Оршею 1514 року, де росіяни зазнали поразки – ред.), тобто я мусив покинути Київ.
Defence24.pl: 30-та механізована бригада є елітним підрозділом. Її підрозділи затримали росіян на Севєрському Донці, але не будемо випереджувати факти...
У нашій бригаді багато хлопців із військовим досвідом на Донбасі, вони раніше воювали на сході. Варто також пам’ятати, що війна почалася не в 2022 році. Для нас це почалося на Майдані в Києві.
Defence24.pl: Що було далі, коли ви виїхали з Києва?
Звичайна процедура. Зброя, форма, наш підрозділ відправили на схід України. Ми мали посилити оборону.
Defence24.pl: Які ваші функції?
Служу в фельдшерському відділенні, в т.ч. як водій. Наше завдання – евакуювати поранених з передової.
Defence24.pl: Які найважчі моменти у вашій службі?
Поранені кричать від болю, мають зламані кінцівки або глибокі рани. Ви дуже хочете їм допомогти. Росіяни воюють з артилерією, стріляють по всьому, містам і селам. В принципі, це все, що вони вміють, тому вони весь час бомблять. День і ніч.
Defence24.pl: Я знаю, що ми не можемо говорити про деталі, але як виглядає бій на Донбасі сьогодні?
Ми бачимо, що росіяни зосередили багато сил і техніки. Вони широко використовують артилерію. Вони вбивають мирних жителів. Авіація бомбить. Прилітають гелікоптери і запускають ракети. Але будемо триматися. Ми будемо боротися до кінця. Проте нам потрібно якомога більше західної зброї. Прямо зараз!
Ми маємо відповідати їм за кожен обстріл! Ми не хочемо віддавати жодне із сіл, які захищаємо. Вони просочені потом і кров’ю захисників, ми не можемо повернути їх ворогу, тим більше, що ми знаємо, які злочини вони чинять проти мирного населення. Увесь світ уже знає.
Defence24.pl: Що вам ще потрібно?
Щоб єдність західних народів з Україною підтримувала нас, вони б про нас не забули. І молитва. Моліться за нас.
