Про це йдеться в матеріалі Politico.
Зіткнувшись із спротивом з боку країн як всередині блоку, так і поза його межами — і попередженнями Європейської комісії щодо проблем із законом, якщо вони будуть прийняті — положення, відомі як «дзеркальні», швидше за все, найближчим часом не стануть стандартною ознакою торгових угод ЄС.
Не кажучи вже про глобальну продовольчу кризу, яка означає, що ЄС зараз зосереджений на усуненні бар’єрів у торгівлі продовольством.
Це є поразкою для Франції, колишній міністр сільського господарства якої заявив, що такі положення, призначені для третіх країн, щоб «відображати» власні стандарти ЄС, були першим, другим і третім пріоритетом її головування в Раді ЄС цього року.
«Це був гарячий пункт порядку денного перед виборами у Франції, а потім він мовчки помер», – резюмував це один дипломат ЄС.
Більшу частину настрою Франції — вона пообіцяла влаштувати «хрестовий поход», щоб положення стали частиною порядку денного ЄС, — слід розглядати в контексті президентських виборів у країні в квітні. Цю політику підтримало потужне фермерське лобі країни та екологи, які стурбовані тим, що їх діяльність підривають дешеві продукти харчування, виготовлені з більш м’якими екологічними обмеженнями з-за меж ЄС.
Президент Еммануель Макрон сказав, що ця пропозиція є «здоровим глуздом» шляхом використання торговельної політики для того, щоб «люди, з якими ми торгуємо, відображали наші власні обмеження».
Але коли Макрона було переобрано, а його міністр сільського господарства, який мав донести пропозицію до Брюсселя, подав у відставку, шум навколо дзеркальних положень також зменшився.
Військова економіка
російське вторгнення, ймовірно, прискорило тенденцію, від якої багато хто в Брюсселі не був у захваті. Замість того, щоб ускладнювати продажі країнам до ЄС, блок натомість відкрив свої кордони для українського зерна і зараз намагається стабілізувати глобальні ланцюги поставок.
У березні Франція зупинила свій натиск з питання дзеркальних положень, знявши його з порядку денного зустрічі міністрів сільського господарства ЄС — і, швидше за все, не повернеться до нього найближчим часом.
З початку війни Європейська комісія, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН і G7 закликали країни не встановлювати штучних бар’єрів у торгівлі продовольством, і очікується, що подібна заява буде зроблена на засіданні Світової організації торгівлі в Женеві наступного тижня.
«Щоб уникнути масштабної проблеми продовольчої безпеки з особливо жахливими наслідками для багатьох країн, що розвиваються, дуже важливо, щоб жодна країна зараз не діяла таким чином, щоб перешкоджати потокам сільськогосподарської торгівлі або створювати торговельну напругу», – наголошує Джастін Браун, колишній посол Австралії в ЄС.
Навіть без війни країни, з якими ЄС найбільше хоче підписати угоди про вільну торгівлю — Австралія, Канада, Нова Зеландія та Індія — також попереджають, що ці положення можуть поставити під загрозу угоди.
Сем МакАйвор, очільник новозеландського лобі яловичини та баранини, сказав, що ЄС має натомість домагатися «порівняльних стандартів», а не ідеально віддзеркалювати їх зі своїми торговими партнерами.
Біда вдома
Після війни власні стандарти ЄС помітно знизилися: Європейська комісія відклала оголошення про нові правила щодо скорочення використання пестицидів щонайменше на два місяці, а такі країни, як Іспанія, вимагали послаблення правил імпорту пестицидів.
Коли Франція головувала на зустрічі сільськогосподарських дипломатів цього тижня, ніхто не взяв слово для обговорення цієї пропозиції. За словами іншого дипломата ЄС, Франція не зможе виробити набір висновків, узгоджених країнами ЄС, коли динаміка згасає. Натомість міністри сільського господарства ЄС обговорюватимуть лише приглушений звіт Комісії, в якому сказано, що існують серйозні юридичні перешкоди для одностороннього перегляду глобального підручника з торгівлі продуктами харчування.
Ліберально налаштовані країни ЄС, такі як скандинавські країни, швидше за все, зітхнули з полегшенням. Багато країн з самого початку скептично ставилися до пропозиції Франції, стверджуючи, що вона є як незаконною, так і нездійсненною.
Але уряд Франції та фермери ЄС поки не здалися. У них вже є багато перемог, завдяки широкому спектру нових заходів торгового захисту та призначенню француза головною торгового органу ЄС.
Париж ще міг би стверджувати, що досяг прогресу, якщо зможе пізніше цього місяця забезпечити укладення угоди за пропозицією викорінити вирубку лісів при постачанні товарів, але це стосуватиметься культур, які не широко вирощуються в Європі, таких як кава та какао.
Чиновник, який працює в адміністрацій президента Франції, наполягає, що дзеркальні положення залишаться. «Всі усвідомлюють, що це питання важливе і про нього продовжуватимуть говорити», – каже він, навіть коли вільні трейдери ЄС та потужний торговий відділ Комісії дивляться на майбутні головування в Раді Чеської Республіки та Швеції, щоб підтримати порядок денний вільної торгівлі ЄС.
Ліберальні країни побоюються, що Франція все ще може ускладнити цей порядок денний, намагаючись включити дзеркальні положення в ці торговельні переговори.
«Вправа з дзеркальними положеннями – це не спринт, це біг на довгі дистанції», – сказав Пекка Песонен, генеральний секретар лобістської групи фермерів ЄС Copa & Cogeca. «Ми думаємо, що це буде на порядку денному майбутніх президентств».
