"Почнемо з допису в Instagram російського бізнес-магната Олега Тінькова. «Звичайно є дебіли, які малюють Z [символ збройних сил росії], але 10% будь-якої країни є дебілами. 90% росіян ПРОТИ цієї війни!» він написав цього тижня.
Пізніше, у надзвичайно багатій ненормативною лексикою дописі, він додав: «[Російські] генерали, прокинувшись з похмілля, зрозуміли, що у них армія лайно. І як армія може бути хороша, якщо все інше в країні лайно і занурено в кумівство, підступність і раболепство?»
Ви можете подумати, старий добрий Тіньков. Хоробрий хлопець. Але зачекайте секунду. Це мільярдер під санкціями уряду Великобританії, який, як вважають, на даний момент не проживає в росії.
Але чи є більш надійний, науковий спосіб вимірювання ставлення росіян до війни? На мій погляд, найцікавішим є опитування, яке було проведене 24-30 березня і опубліковане цього місяця Чиказькою радою з глобальних справ і Левада-центром — найавторитетнішою, незалежною групою опитування в росії.
Свої висновки вони оприлюднили під заголовком «Російська громадськість підтримує черговий етап напруження, яке створив путін щодо українського конфлікту».
Згідно з опитуванням, близько 53% росіян рішуче підтримують і 28% частково підтримують військову операцію своєї країни в Україні. Така ж значна більшість висловлює прихильну думку щодо путіна.
Однак я б застеріг від того, щоб не розглядати навіть це як останнє слово на цю тему. Як зазначають автори звіту, російський уряд оголосив поза законом терміни «війна» та «вторгнення», щоб описати те, що він робить в Україні. Тому запитувачі опитування використовували менш тривожні слова «військова операція» або «військові дії», коли запитували росіян про їхню думку.
Крім того, в опитуванні використовувалися терміни «денацифікувати» та «денацифікація», оскільки саме так російська влада та контрольовані державою ЗМІ, принаймні до цього місяця , визначали мету війни. Але ця запальна мова в стилі Великої Вітчизняної війни – чиста пропаганда і відкрита брехня.
Іншими словами, запитання опитування були сформульовані не так неупереджено, як хотілося б. Але чого ще можна очікувати, враховуючи посилення атмосфери залякування в путінській росії? Інакше йдуть справи в Україні.
Двоє експертів з російської громадської думки з Північно-Західного університету в Еванстоні, штат Іллінойс, вказали на проблему. «У нинішньому середовищі крайньої цензури в росії дуже важко знати, що робити з опитуваннями та громадською думкою загалом», — написав Джордан Ганс-Морс менше ніж через місяць після вторгнення.
Його колега Ольга Каменчук підрахувала, що старші росіяни вдвічі частіше підтримують війну, ніж молодші. В оцінці, підкріпленій опитуванням Чикаго-Левада, вона сказала, що росіяни, які покладаються на державне телебачення для своїх новин, «значно частіше» підтримають війну, ніж ті, хто покладаються на інтернет, з його більш широким діапазоном джерел.
Я рекомендую цей виразний аналіз у Foreign Affairs Андрія Колеснікова, вченого з Фонду Карнегі за міжнародний мир:
«путін розділив націю. Як противники, так і прихильники російського лідера стали більш радикальними... Страх перед владою не лише заважає людям протестувати проти варварської війни, він також не дозволяє їм визнати навіть собі, що путінська росія вчинила щось жахливе».
