Про це пише Euractiv.
Проєвропейська партія «Демократична Болгарія», яка входить до правлячої коаліції, закликала уряд підготуватися до можливої конфіскації активів «Лукойл Болгарія».
Нафтопереробний завод компанії Neftohim в чорноморському портовому місті Бургас, найбільший на Балканах, постачає близько 60-70% палива на болгарський ринок. Нафтопереробний завод належить «Лукойлу» через швейцарську компанію Litasco, що належить російській материнській компанії.
Співлідер партії «Демократична Болгарія» Христо Іванов закликав запровадити юридичну можливість взяти під контроль стратегічні об'єкти, які зараз контролюються особами, пов'язаними з російською федерацією або режимом путіна.
«Протягом десятиліть кремль переслідував свої цілі в регіоні за допомогою широкого спектру інструментів залякування та деморалізації, пропаганди громадської думки, економічної залежності, розмивання інститутів та корупції правлячої еліти. Болгарія входить до числа країн, які найбільше постраждали від такого гібридного проникнення в регіоні», – заявив політик.
Мартін Володимиров, експерт з енергетики Центру вивчення демократії, прокоментував, що якщо керівництво НПЗ не ухвалить нове стратегічне бачення постачання нафти, може знадобитися нова законодавча база, яка дозволить її націоналізацію.
«У цьому випадку такий захід є виправданим, оскільки робота заводу впливає на національну безпеку Болгарії», – сказав Володимиров.
«Лукойл» також може зіткнеться з труднощами в Італії, де ЗМІ припустили можливість націоналізації нафтопереробний завод ISAB.
У разі введення ЄС нафтового ембарго Італія могла б розглянути тимчасову експропріацію НПЗ ISAB/Lukoil на Сицилії. Хоча нафтопереробні потужності Італії дуже обмежені, ISAB покриває близько 23% загальної потужності з річним виробництвом 16 мільйонів тонн.
Італійський нафтопереробний завод «Лукойла», на якому працює близько 8 000 людей на Сицилії, де рівень зайнятості є одним з найнижчих у Європі, зараз купує 30-40% сирої нафти в росії. Таким чином, заборона на нафту, ймовірно, призведе до зупинки виробництва та переміщення ISAB, що призведе до серйозного скорочення робочих місць і потенційно руйнівного впливу на місцеву економіку.
Тим часом в Німеччині уряд сподівається прийняти закон, який дозволить експропріацію критичної інфраструктури.
«Зміни до Закону про енергетичну безпеку 1975 року дають нам можливість поставити критичну інфраструктуру під – так – опіку або, в крайньому випадку, експропріацію», – заявив держсекретар міністерства економіки та клімату Міхаель Кельнер.
«Звичайно, ми повинні винести урок із цієї кризи: ми ніколи більше не віддаємо критично важливу інфраструктуру в руки росії або в руки таких держав, як росія. Зрештою, це була помилка», – додав він.
Тим часом, депутати Європарламенту висловилися за те, щоб арештовані російські активи використовувалися для озброєння та відбудови України.
З огляду на оцінку вартості вилучених російських коштів і активів, що сягають близько 300 мільярдів доларів, 80 депутатів Європарламенту заявили, що їх потрібно перепрофілювати, щоб допомогти фінансувати величезне завдання відновлення міст в Україні, які були зруйновані внаслідок вторгнення москви.
У листі із закликом до дій було надіслано головному дипломату ЄС Жозепу Боррелю з проханням «Європейська комісія висунула термінову законодавчу пропозицію, яка б надала чітку основу, яка дозволить перерозподілити багатства путіна для захисту та відновлення України». Вона також повинна координувати з міжнародними партнерами створення фонду реконструкції та оборони, наділеного замороженими міжнародними резервами росії.
Президент Європейської ради Шарль Мішель також висловився за те, щоб російські мільярди були перепрофільовані таким чином.
«Особисто я абсолютно впевнений, що це надзвичайно важливо не тільки заморозити активи, але й зробити можливим їх конфіскувати, зробити доступними для відбудови України», – сказав він.
Хоча Берлін, Рим і Софія не згадали про перепрофілювання у своїх зусиллях з експропріації, націоналізації, конфіскації та заморожування, залишаються питання про те, що буде з такими активами в середньостроковій та довгостроковій перспективі.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
