Про це йдеться в матеріалі Financial Times.
Мережа, серед яких антивоєнні активісти та волонтери, функціонує здебільшого через усний зв’язок і групи в Telegram. Вона допомагає тисячам українських біженців вибратися з росії, перетинаючи сухопутні кордони з сусідніми країнами, такими як країни Балтії.
У країні, де спецслужби посилили полювання за незалежними неурядовими організаціями та активістами після початку війни проти Києва в лютому, волонтери знають, що допомога українцям може нести ризики.
«Номери телефонів передаються від людини до людини», – сказала одна з активістів, яка попросила залишитися анонімною, щоб не поставити під загрозу свою роботу. «На жаль, враховуючи умови, в яких ми зараз працюємо, неможливо повісити якийсь великий плакат».
Багато біженців, яким вони допомагають, не хотіли опинитися в росії, а були силоміць перевезені туди з районів інтенсивних бойових дій в Україні. Київ звинуватив москву в примусовій депортації українців з таких місць, як Маріуполь. росія каже, що просто евакуює мирних жителів.
Потрапивши в росію, українцям пропонують місця в таборах для переміщених осіб по всій країні. Незважаючи на те, що вони нібито можуть виїхати, багато хто опиняється в пастці, стикаючись із проблемами з грошима та документами після того, як поспішно втекли від війни та намагаються організувати виїзд з росії.
Саме тут допомагає мережа волонтерів: надає інформацію та поради, координує роботу автомобілів і водіїв, оплачує квитки на потяг і пропонує ночівлю для сімей, які проїжджають через москву та Санкт-Петербург на захід.
Естонія є найпопулярнішим місцем призначення, оскільки вона дозволяє українцям в’їхати, навіть якщо вони не мають усіх необхідних міжнародних документів, які посвідчують особу, кажуть волонтери. За даними місцевої прикордонної поліції, з початку війни до Естонії з росії перебралися майже 20 тисяч українців.
У випадку Тетяни, інженера, яка попросила не називати її прізвище з міркувань безпеки, вона та її родина провели місяць, укриваючись від артилерійських ударів у підвалі в Маріуполі. Не знайшовши способу евакуації на захід України, родина погодилася виїхати на південь росії.
Спочатку їх відвезли до фільтраційного табору в «ДНР» — частині окупованої росією Східної України — де, за словами Тетяни, чоловіків обшукували та допитували бойовики сепаратистів. Потім вони потягом поїхали до табору для переміщених осіб у центральному російському місті Пенза.
Центрами переміщення, як правило, є гуртожитки або перепрофільовані табори відпочинку та санаторії, розкидані по всій росії, у тому числі в таких віддалених місцях, як Владивосток, за 10 часових поясів від москви. За словами активістів, українцям, яких привозять до росії, дається вибір, куди їх відвезти, але багато хто погоджується на те, що їм пропонують, або не знають, про які міста йдеться.
«Зрозуміло, дехто просто розводив руками і казав: «Заберіть нас хоч куди, аби нас не бомбили, потім розберемося», – розповідає священнослужитель і активіст отець Григорій Міхнов-Войтенко з Санкт-Петербургу, який працює з мережею і відвідує місцеві центри переміщення.
«Важливо розуміти, що всі люди, з якими ми розмовляємо . . . усі вони в різному ступені страждають від досить серйозних посттравматичних стресових розладів», – сказав він.
Автор і волонтер Євген Бакало, який організував мережу підтримки близько 600 українських біженців, які перебувають у російському місті Білгород, що за 40 км від кордону з Україною, розповів, що деякі люди бояться ходити до офіційних центрів переміщення та намагаються натомість самі знайти житло.
Але в Білгороді багато евакуйованих, житла бракує. Одного разу Бакало підібрав священика та його родину, які готувалися ночувати на узбіччі дороги.
Часто, за його словами, він допомагає евакуйованим отримати доступ до медичної допомоги або робити прості речі, як-от лагодити окуляри чи годувати домашніх тварин. «Люди справді чуйні. Іноді ми збираємо 5-6 тисяч рублів на квиток на потяг. . . Іноді люди просто запитують паспортні дані [евакуйованих] і самі купують їм квитки на потяг».
Тетяна розповіла, що вони хотіли якнайшвидше піти з росії. «Ми почули, як один із волонтерів запитав людей: «Чи хотіли б ви поїхати до Європи?» Тож ми поклалися на цей шанс», – сказала вона.
Активісти купили їм квитки до Санкт-Петербурга і відвезли на вокзал. У Санкт-Петербурзі інша група волонтерів організувала мікроавтобус, щоб відвезти їх та інших українців до естонського кордону.
Тетяна розповіла, що на напруженому кордоні її чоловіка близько години допитувала російська поліція, але всіх пропустили. Активісти чекали разом з ними, а інші волонтери зустріли їх на естонській стороні. Звідти Тетяна та її родина на човні дісталися Швеції.
Загалом, незалежні російські волонтери змогли зкоординуватися з місцевою владою та отримати доступ до таборів для переміщених осіб, а на волонтерів, які допомагають українцям виїхати з росії, спецслужби наразі не націлюються спеціально, розповіла активістка. Але багато її друзів були затримані за протести проти війни, одна з них зараз у в’язниці, їй загрожує тривалий термін ув’язнення.
Висловлювання протидії війні або підтримка України були визнані кримінальними діяннями російською владою, а деякі дії караються позбавленням волі на строк до 15 років.
«Звичайно, ми живемо в росії, тому постійно думаємо, хто може бути наступним», - сказала вона.
Тетяна розповіла, що тепер чекає, коли поїде додому, до міста, «якого вже не існує». Але вона сказала, що вона та її родина пам’ятатимуть волонтерів, які допомогли їм дістатися Швеції.
«Вони зробили все можливе, щоб поставити себе на наше місце і зрозуміти нашу ситуацію», – сказала вона. «Я не знаю, як би все було, якби ми їх не зустріли, як би ми змогли виїхати... це був би якийсь лабіринт».
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
