Ціни на енергоносії зросли після війни росії з Україною. Це також підвищило вартість добрив, які виробляються з природного газу. У наступні місяці світова врожайність буде під загрозою.
Максимо Тореро, головний економіст Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН, сказав POLITICO, що якщо Європа шукатиме негайні альтернативи російському газу, ціни будуть зростати ще більше, що зробить неможливим для мільйонів людей купувати продукти.
«Якщо ви занадто швидко змінюєте енергетичний комплекс, ви підвищите ціну на енергію», — сказав він. «Тоді ви підвищите ціни на добрива, ви підвищите ціни на продукти, більше людей помре з голоду. Так що ви хочете?»
Коментарі Тореро стикаються з двома найактуальнішими стратегічними проблемами Європи: зниженням викидів в атмосфері блоку та отриманням енергонезалежності. Тореро вважає, що наслідки переходу від дешевого викопного палива до дорожчих альтернатив можуть бути смертельними. Це може змусити політиків ЄС переглянути свій головний екологічний законопроект, "Європейську зелену угоду", і ще більше поляризувати Брюссель.
Різкий розрив уже існує між чиновниками, такими як глава "Зеленої угоди" Франс Тіммерманс, який стверджує, що ЄС має тепер подвоїти свої амбітні кліматичні цілі, відходячи від російського викопного палива, та іншими, як-от правоцентристська Європейська народна партія, яка протидіє будь-якому новому законодавству, яке може знизити врожайність продуктів харчування.
Тореро пояснив, що він «повністю підтримує» зниження викидів, але політикам потрібно знати, як перехід на енергоносії може вплинути на ціни на продукти харчування.
У найгіршому варіанті наступного року через війну хронічно недоїдатимуть ще 18,4 мільйони людей, сказав Тореро. Це на додаток до вже існуючих 161 мільйона людей, які, за його прогнозами, у 2021 році будуть вражені відчайдушним голодом, пов’язаним із ціновими шоками після COVID-19. Індекс цін на продукти ООН у березні досяг рекордного рівня.
Тореро попередив, що світ занадто залежить від невеликої групи великих експортерів продовольства, таких як ЄС, США, Бразилія та Індія, які самі оголосили про заборону на експорт пшениці на вихідних. Зі зменшенням експорту продовольства з росії та України світ більше схильний до кліматичного шоку, як-от повені чи посухи в будь-якій з великих країн-виробників харчових продуктів.
Це робить компроміси дедалі важчими, попередив Тореро. «Ми повинні розуміти, що дії мають наслідки. Ви не можете керуватися лише кліматом, не припускаючи, що немає зв’язку з голодом», – сказав він.
Тореро рекомендував політикам ЄС добре подумати про відхід від залежності від природного газу та синтетичних добрив. Країни ЄС зараз обговорюють припинення імпорту російської нафти, а наступною основною метою санкцій, ймовірно, стане газ. Брюссель також наполягає на "Зеленій угоді", яка ставить перед сільськогосподарським сектором необов’язкову мету скоротити використання добрив щонайменше на п’яту частину до 2030 року.
Тореро сказав, що найкращим шляхом буде більш ефективно використовувати добрива. «Спосіб використання добрив є дуже неефективним», — стверджував він, кажучи, що зазвичай фермери перевантажують свої поля готовим «пакетом» допоміжних поживних речовин, яких ґрунт насправді не потребує.
Він розкритикував ЄС за те, що той звільнив мільйони гектарів перелогів від зелених правил, щоб насаджувати більше їжі, заявляючи, що це помилка, оскільки така невиробнича земля потрібна для підтримки здоров’я продовольчої системи і не забезпечить врожайності, на яку очікують виробники.
