uk en de fr pt it

Голова МВФ Крісталіна Георгієва: майже 30 країн мають проблеми з платіжним балансом через ціни на продукти харчування - Spiegel

Голова МВФ Крісталіна Георгієва: майже 30 країн мають проблеми з платіжним балансом через ціни на продукти харчування - Spiegel
35
0
Голова Міжнародного валютного фонду пояснює SPIEGEL, чому високі ціни на енергоносії загрожують планам міністра фінансів Лінднера. І розповідає, чому війна в Україні впливає і на її родину.

SPIEGEL: Пані Георгієва, загарбницька війна росії в Україні є домінуючою темою у Давосі. Ви з Болгарії, тому ми хотіли б запитати вас дещо особисте: чи очікували ви, що щось подібне станеться?

Георгієва: Я вже усвідомлювала, що є ризик, але була шокована. Наслідки війни для українського народу, але й для світу жахливі. Я знаю це не з чуток, бо маю близького родича, який жив у Харкові, коли почалася війна, і сам пережив жахіття війни. Знаєте, я пережила залізну завісу. Тепер війна веде до нового розколу світу.

SPIEGEL: Міжнародне співтовариство робить достатньо, щоб зупинити війну?

Георгієва: Європа і світ впоралися з цим викликом. Якщо і є щось важливе, то це усвідомлення того, що ми більше не можемо закривати очі на речі, які відбуваються далеко від нас: війна в Україні означає голод в Африці. Вірус з Уханя спричиняє пандемію у всьому світі. А викиди CO₂ в одному місці сприяють зміні клімату по всій планеті.

SPIEGEL: Ви згадали про небезпеку голодної кризи. Чи можна цьому ще запобігти?

Георгієва: Тільки якщо ми зробимо більше. По-перше, ми повинні боротися з обмеженнями на експорт продуктів харчування, які вже запровадили майже 30 країн. Я розумію, що уряди хочуть захистити свій народ від нестачі. Але цим ми подовжуємо страждання інших людей. По-друге, ми повинні більш ефективно використовувати наявну їжу. І по-третє, ми повинні надати бідним країнам, зокрема, фінансові ресурси, необхідні для забезпечення поставок.

SPIEGEL: Що це конкретно означає?

Георгієва: Візьмемо країну в Африці, яка залежить від світового ринку продуктів харчування, де ціни різко зросли. Ми повинні допомагати таким країнам, щоб вони забезпечували харчування своїх людей. Нам потрібна швидка міжнародна відповідь, щоб люди не голодували.

SPIEGEL: Як має виглядати ця відповідь?

Георгієва: Зараз майже 30 країн мають проблеми з платіжним балансом через ціни на продукти харчування. Деякі з них попросили нас про підтримку. Ми допомагаємо їм зі спеціальним фондом для бідних країн з нульовими відсотками. Ми також дуже уважно вивчаємо, що можуть зробити міжнародні установи, щоб зробити виробництво харчових продуктів більш ефективним. Нам потрібно розширити пропозицію.

SPIEGEL: Допомога Україні та особливо постраждалим країнам – це одне. Але що ми можемо зробити, щоб зупинити війну? Німеччина вже кілька місяців сперечається про можливе газове ембарго. МВФ також попереджає про ризики у своїй новій доповіді щодо Німеччини – чому?

Георгієва: Німеччина має проблему, оскільки не може швидко звільнитися від залежності від імпорту російського газу. Вплив невизначений, але ймовірно значний. За підрахунками деяких економістів, економіка Німеччини може скоротитися до шести відсотків, якщо росія різко припинить поставки газу. Тому Німеччина повинна дуже ретельно зважити, як вона використовує свої фіскальні можливості.

SPIEGEL: Це також буде обмежено борговим гальмом, до якого міністр фінансів Крістіан Лінднер хотів би повернутися вже наступного року. Як ви думаєте, це працює?

Георгієва: У нашому базовому сценарії – так. Німеччина вже готується скоротити деякі заходи підтримки проти коронакризи. Велика допомога через високі ціни на енергоносії лише тимчасова. Якщо ціни на енергоносії продовжуватимуть падати, мета гальмування боргу є реалістичною.

SPIEGEL: А якщо ціни на енергоносії зростуть?

Георгієва: Тоді для Німеччини було б розумніше продовжувати підтримувати економіку. Я хотів би чітко подякувати Федеративній Республіці за те, що вона не блокувала плани ЄС щодо призупинення дії Пакту стабільності та зростання до кінця 2023 року. Якщо справи підуть погано, Німеччина також повинна переглянути, коли повернутися до боргового гальма.

SPIEGEL: Ви вже сказали про це Крістіану Лінднеру?

Георгієва: Я зустрічалася з паном Лінднером кілька разів, і наші дискусії завжди дуже продуктивні. Ми обидва віримо в стару ідею Адама Сміта про те, як стати процвітаючою країною: через мир, низькі податки та верховенство права. Це стосується й сучасності. Німеччина показала неабиякі лідерські якості в групі країн G7.

SPIEGEL: На чому ви це ґрунтуєте?

Георгієва: На тому, що країни G7 домовилися про фінансову допомогу Україні у розмірі майже 20 мільярдів доларів. Вони забезпечують, щоб інфляція в країні не продовжувала зростати. Як німець, ви знаєте, що означає гіперінфляція. Але для морального духу людей надзвичайно важливо, щоб держава могла виконувати свої фінансові зобов’язання.

SPIEGEL: У вас є приклад?

Георгієва: У мого родича в Україні заболів зуб. Навіть у такому важкому місті, як Харків, він міг піти до стоматолога. Системи соціального забезпечення в Україні працюють, пенсії продовжують виплачувати. У Харкові щовесни біля узбіччя висаджують квіти та дерева. Навіть зараз – у розпал війни.

SPIEGEL: Україні знадобиться ще більше фінансової допомоги для реконструкції. Деякі виступають за використання міжнародних фінансових резервів росії, які були заморожені. Як ви вважаєте, це правильний крок?

Георгієва: Це не вирішує Міжнародний валютний фонд. Але сьогодні ми стикаємося з питаннями, для яких немає прецеденту. Яка правильна відповідь на війну, яку вважали неможливою? Міжнародній спільноті необхідно обговорювати сучасний світ, а не світ 1944 року, коли зустрічалися батьки-засновники МВФ і Світового банку.

SPIEGEL: Але є також суперечки між його членами. На весняному засіданні МВФ деякі члени покинули зал на знак протесту проти росії. Чи не боїтесь ви, що ваш заклад втратить вплив у майбутньому через такі конфлікти?

Георгієва: Що рідко згадується: незважаючи на напруженість на весняній конференції, учасники погодилися з усіма пунктами підсумкової декларації – за винятком уривку про війну в Україні. Нашим мандатом як МВФ є макроекономічна та фінансова стабільність, зростання та зайнятість. І цих цілей можна досягти лише за умови міжнародної співпраці.

SPIEGEL: Критики звинувачують вас у пом’якшенні мандату МВФ. Гарвардський економіст Кеннет Рогоф каже, що МВФ не повинен намагатися бути організацією з надання допомоги. Він правий?

Георгієва: Я хотіла б з повагою не погодитися. Світ змінюється, а це означає, що ми повинні по-новому інтерпретувати наші цілі. Пандемія і війна – це зовнішні потрясіння. Країни, які постраждали від цього, не зробили нічого поганого. Як нам на це реагувати? Звичайно, не покладаючись на наші традиційні інструменти структурної перебудови. Ми повинні надати урядам фіскальний простір, якого їм бракує, щоб пом’якшити ці потрясіння.

SPIEGEL: Ваші критики кажуть, що ви перевищили цілі.

Георгієва: Насправді, із приблизно 270 мільярдів доларів США ми надали лише 34 мільярди доларів у якості екстреного фінансування, а решту – через наші більш традиційні інструменти кредитування. Я сказала це Кену Рогофу, і він був здивований. У деяких людей може скластися враження, що фонд ходить по всьому світу, розкидаючи гроші без жодних умов, але це не так. Візьмемо Гану – країну, яка історично не хотіла позичати у нас грошей. Вона прийшла до нас під час пандемії. Пізніше Президент подзвонив мені, щоб подякувати йому за допомогу. Бо як інакше країна могла оплачувати свої рахунки, якби доходи раптом обвалилися?

SPIEGEL: Проте міжнародне співробітництво наразі не є особливо популярним...

Георгієва: ...і це велика проблема. За останні три десятиліття світова економіка зросла втричі, а це стало можливим лише завдяки все більш глибокій глобальній інтеграції. Особливо виграли від цього країни, що розвиваються. Сьогодні на 1,3 мільярда людей менше живуть у бідності, ніж 30 років тому. Якщо ми відмовимо цим людям у перевагах інтегрованої глобальної економіки, майбутнє буде похмурим.

SPIEGEL: Тим не менш, Сполучені Штати та Китай хочуть відмежуватися економічно. Багато компаній також намагаються змінити свої ланцюги поставок і самостійно виробляти критично важливі товари.

Георгієва: Ми дізналися з карантину та війни в Україні, що наші ланцюги поставок мають стати більш надійними, що означає збільшення витрат. Тож часи, коли глобалізація створювала дешевші продукти та нижчу інфляцію, можуть закінчитися. Але це не означає, що ми повинні розділити світ на окремі блоки. Це було б крайнє рішення, яке зробило б нас усіх біднішими. Ми не повинні повертатися до часів холодної війни, коли людям відмовляли у свободі. Я сама пережила, що це означає — і не хочу повертатися до того часу.
Коментарі (0)
Додати