Про це повідомляє Financial Times.
Заклик міститься в підсумковому комюніке зустрічі міністрів енергетики та навколишнього середовища G7 в Німеччині, яка по ротації головує в групі розвинених індустріальних економік.
Міністри відзначили, що війна спровокувала підвищення цін на нафту, газ та вугілля, що спричинило сплеск інфляції та завдало величезного навантаження на домогосподарства з низькими доходами, а також підприємства та промисловість.
«Ми закликаємо країни-виробники нафти і газу діяти відповідально і реагувати на посилення міжнародних ринків, відзначаючи, що ОПЕК відіграє ключову роль», - заявили міністри.
Вони також заявили, що ЄС має «невідкладну необхідність» зменшити свою залежність від російського природного газу, і підкреслили важливу роль, яку можуть зіграти збільшення поставок скрапленого газу (СПГ), «щоб пом’якшити потенційні перебої в постачанні газу, особливо на європейські ринки».
Раніше цього місяця лідери G7 зобов’язали свої країни поступово відмовитися від російських енергоносіїв, в тому числі шляхом заборони імпорту російської нафти. ЄС також обговорює варіант ембарго на російську нафту, хоча Угорщина виступає проти.
Проте, незважаючи на звернення G7 до ОПЕК, неясно, чи відреагує група. Саудівська Аравія чинила опір тиску Заходу, щоб прискорити зростання виробництва, щоб допомогти знизити ціни, наполягаючи на відсутності браку пропозиції.
Ціни на нафту за минулий рік зросли майже вдвічі, досягнувши близько 120 доларів за барель, що є найвищим рівнем з 2014 року, що призвело до критики таких держав Перської затоки, як Саудівська Аравія, які мають вільні виробничі потужності.
Група ОПЕК+, до якої входить росія, скоротила видобуток в рамках угод про видобуток, укладених під час пандемії Covid-19, перш ніж поступово відновлювати його зі швидкістю 400 000 барелів на день щомісяця.
Цього місяця Саудівська Аравія дала сигнал, що підтримуватиме росію як член ОПЕК+, незважаючи на посилення західних санкцій проти москви.
На своїй зустрічі в Берліні міністри G7 також вперше пообіцяли декарбонізувати свої електроенергетичні сектори до 2035 року і в кінцевому підсумку припинити виробництво електроенергії з вугілля, що є частиною зусиль щодо скорочення викидів парникових газів.
Це є значним кроком країн-членів G7 Італії, Японії та Канади, які діють повільніше, ніж такі члени, як Великобританія та Німеччина, коли мова заходить про відмову від вугілля для виробництва електроенергії. США та Німеччина вже поставили ціль до 2035 року щодо нульових викидів вуглекислого газу в енергетичній сфері, а Великобританія збирається досягти цієї мети ще раніше.
Але міністри не пообіцяли зупинити вугільну енергетику до 2030 року, що пропонував Берлін. За словами людей, знайомих з дискусіями, обіцянку було знято через спротив з боку США та Японії.
Комюніке зобов’язує G7 досягти мети «переважно декарбонізованих секторів електроенергетики до 2035 року» та «робити конкретні та своєчасні кроки до мети остаточного припинення виробництва електроенергії з вугілля».
Роберт Хабек, міністр економіки Німеччини, сказав, що обидва зобов’язання разом узяті означають, що «до 2030-х років поступово відмова від вугілля має бути просунута у всіх країнах G7, навіть якщо ми не перерахували, які саме електростанції, від Японії до США та від Німеччини до Великобританії, буде закрито».
Він сказав, що деяким країнам може знадобитися більше часу, ніж іншим, щоб відмовитися від вугілля, тому що їх потужність відновлюваних джерел все ще відносно низька або вони не мають ядерної енергії, на яку можна покладатися. Але «головне питання полягає в тому, чи все-таки нам вдалося відійти від статус-кво? Звичайно, завжди добре робити більше, але з цією конференцією ми однозначно зробили крок вперед».
Франческо Ла Камера, голова Міжнародного агентства з відновлюваної енергії, вважає, що результат був позитивним для енергетичного переходу. «Іде поступове припинення видобутку вугілля, і всі підтримують це», – сказав він. «Є чітке відчуття терміновості».
