Про це пише італійська La Repubblica.
Основна концентрація рф залишається спрямованою на дві ключові об’єкти на Донбасі: міста Ізюм та Попасна. Через кожні два з половиною кілометри попереду є БТГ, мобільні тактичні групи, які є оперативним одиницями російських військ. Там спеціалісти прогнозують наймасовіший штурм для подолання українського опору. Проте навіть у цих районах просування відбувається повільно.
Ударні війська спецназу, ополченці-сепаратисти та найманці Вагнера рухаються лише після того, як артилерія спустошила будинки, воюючи від будинку до будинку. Інший наступ, який, здається, близький до початку, – це Донецька область. Там, однак, є майже виключно батальйони сепаратистської республіки, можливо, більш вмотивовані та досвідченіші в міських зіткненнях, але без можливості проводити глибокі маневри. Справжнє питання в тому, де і коли Верховний Головнокомандувач Валерій Герасимов використає свої останні резерви, у тому числі свіжі бригади з Далекого Сходу. Можливо, вибір може впасти на Запоріжжя, щоб спробувати скоротити постачання на Донбас. Сьогодні там 13 БТГ, тобто по одному на кожні двадцять кілометрів.
У московського штабу є стратегічна проблема: літаки-шпигуни та супутники НАТО дозволяють Києву передбачати їх кроки. Для цього росіяни повинні винайти тактику нанесення удару зненацька. Або змиритися з тривалим конфліктом на виснаження.
росія почала своє вторгнення в Україну у квітні 2014 з Донецької та Луганської областей з Кримом, 24 лютого 2022 воно стало повномасштабним.
